фото
Про географію Ржищева [1]
Археологічні знахідки на тереторії Ржищівщини [1]
Ржищів в роки іноземної навали [1]
Ржищівщина в роки боротьби Росії та Польщі за Україну [1]
Господарства Ржищівщини до і після реформи Російського царизму 1861 року [1]
Археологічні дослідження Б.В. Магомедов розкопки 2001 року. [1]

Меню сайту

Block title
Block content

Форма входу

Міні-чат
200

Наше опитування
Чи подобається вам місто Ржищів ?
Всього відповідей: 207

Реклама-2

Реклама-1

Головна » Статті » Історія Ржищівщини » Археологічні дослідження Б.В. Магомедов розкопки 2001 року.

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ ШАР ПОСЕЛЕННЯ РЖИЩІВ-РИПНИЦЯ 1
Б.В. Магомедов
ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ ШАР ПОСЕЛЕННЯ РЖИЩІВ-РИПНИЦЯ 1
розкопки 2001 року.
 Черняхівські матеріали траплялися по всій розкритій площі поселення Ржищів-Рипниця 1 і подекуди утворювали скупчення . В умовах потужного чорнозему і наявності трипільського культурного шару залишки будівель та інших об’єктів, що знаходились на рівні давньої поверхні або були мало заглиблені в землю, виявити за різницею у відтінках кольору ґрунту було практично неможливо. Знайдено гончарну піч та господарчу будівлю. Їхні контури простежувалися добре, оскільки ці об’єкти було споруджено безпосередньо на трипільській площадці. В розвідковій траншеї у 20 м на південний схід від гончарної печі (квадрати М 28/29) виявлено скупчення уламків зерновиків-піфосів, з яких реконструйовано одну посудину. Решта скупчень представлена розрізненими уламками посуду.
Будівля 1. Заглиблена господарча будівля прорізала трипільську площадку на кв. И/К-21/22. Вона мала прямокутну форму і була орієнтована стінами за сторонами світу. Розміри 2,5-3 х 2-2,75 м, глибина 0,6 м. В заповненні знайдено кілька уламків черняхівської кераміки – переважно фрагменти піфосів.
 
 
 
Залишки гончарного горна
Гончарна піч . Комплекс печі, що складався з горна та передгорнової ями (кв. К/Л/М–18, К/Л-19) частково був врізаний в трипільську площадку. Горн орієнтований устям топки на південь. Від горна добре збереглася міжкамерна перегородка (решітка), частково – випалювальна камера та топковий блок. Купольні стінки випалювальної камери (“обжиговый блок” за А.А.Бобринським ) збереглися на висоту 35 см, верх був зрізаний оранкою. Стінки становили собою шар випаленої глиняної обмазки сірого кольору близько 2 см завтовшки. Поза обмазкою ґрунт не мав слідів пропеченості і не змінив своїх природних властивостей. У верхній частині заповнення знайдено 101 уламок черняхівської кераміки та трохи трипільської, а також уламки склепіння купола з рештками краю димохідного отвору до 3 см завтовшки.
Міжкамерна перегородка-решітка (“теплопроводно-разделительный блок”  за А.А. Бобринським) сформована дуже ретельно і мала форму майже правильного низького циліндра (діаметр 110 см, товщина 15 см). Бокова поверхня рівна, вертикальна. Верхня поверхня також добре вирівняна, нижня дещо горбкувата. В решітці  було зроблено 18 отворів-люфтів діаметром 6 см. Вони утворювали дві групи по 9 люфтів, розділені пустою смугою вздовж осі печі. Решітка мала сірий колір і була випалена рівномірно крім невеликої ділянки з краю, в тильній частині печі над топковою перегородкою, де температура випалу була найменшою. В цілому решітка являла собою моноліт великої міцності, без тріщин, зроблений з якісної, добре промішаної глини. Обмазка верхньої камери була намазана на бокові стінки решітки і легко відділялася від неї. Складається враження, що решітку було виготовлено окремо і після підсушки вмонтовано в піч.Нижче решітки був розташований “топковий блок”, що складався з круглої “камери для первинної концентрації тепла”, подвійного топкового каналу та власне топки, тобто місця, де горіли дрова. Топковий блок (крім топки) розділявся надвоє по осі вертикальною стінкою-перегородкою, що одночасно служила опорою (“козлом”) для решітки. Довжина перегородки 150 см, висота 30-35 см, товщина від 12 см в усті до 30 см у тильній частині. Довжина топкового каналу з топкою 80 см, загальна ширина 105 см, ширина західного каналу - 48 см, східного - 45 см. Сама топка була зруйнована, але за розташуванням східної стінки та уламків можна встановити її довжину 40 см. Весь топковий блок разом із перегородкою був цілком вирізаний в ґрунті. Бокові і верхні стінки топки та каналу були пропечені до червоного кольору на глибину до 10 см. Перегородка біля топки була пропечена наскрізь, але в протилежному кінці її бокові поверхні мали сіро-бурий колір, були крихкі і пропечені ледь на 1 см. Стінки круглої топкової камери не збереглися, як і вся долівка (черінь) топкового блоку.
 Залишки палива являли собою кілька деревних вугликів, виявлених на місці топки.
Устя топки виходило в передгорнову яму, глибина якої дорівнювала глибині горна - близько 1,1 м. Яма мала трапецієвидну форму, розміри 3,2 х 2,5-3,1 м. Її контури добре виділялися лише на трипільській площадці. В центральній частині верхній шар був заповнений чорним ґрунтом із значним вмістом черняхівської кераміки; тут же знайдено залізні деталі від дерев’яного відра . Решта заповнення являла собою гумусований суглинок, що відрізнявся від оточуючого ґрунту лише наявністю невеликої кількості уламків черняхівської та трипільської кераміки. На дні решток діяльності горна на виявлено. Залишки гончарних горнів в різному стані документованості та збереженості відомі приблизно на п’ятдесяти черняхівських поселеннях України та Молдови, але тільки на тринадцяти вдалося надійно встановити їхню конструкцію . За класифікацією відомого знавця давнього керамічного виробництва А.А. Бобринського горн з Ржищева належить до виду 3 (горни з глухою перегородкою), але за наявністю довгого подвійного топкового каналу він не входить до визначених ним варіантів і серед горнів черняхівської культури близьких аналогій йому немає. Зате дуже близькі горни використовувались в пшеворській культурі. Вони відомі в гончарному центрі поблизу Кракова (Тропішов, Зофіполе, Іголомь) .На нашу думку, горн жодного разу не був використаний за призначенням. Судячи з конструкції топкового блоку та з високої якості решітки, його будував знавець гончарної справи. Єдиною, але вирішальною помилкою майстра виявився невірний вибір місця для подібної споруди. Чистий материковий суглинок, в якому можна було б будувати горн, тут залягає занадто глибоко – не ближче 2 м. 
 
Піфос, знайдений в культурному шарі
 
Столові миски з культурного шару поселення
 
Передматериковий глибоко гумусований ґрунт не має достатньої щільності і міцності навіть в пропеченому вигляді. Після пробного випалу стінки круглої топкової камери, вирізані в слабкому ґрунті, ймовірно, почали завалюватись. На спробу ремонту вказують повна руйнація стінок камери, череня та топки. Оскільки ремонт успіху не мав, споруда була покинута. Мабуть, передгорнову яму закидали вийнятою з неї ж землею, а потім використали як смітник. Переважну більшість знахідок на дослідженій ділянці поселення складала кераміка; знайдено кілька залізних речей.
Загальна кількість врахованих фрагментів керамічного посуду склала 2271 екземпляр. 
Місцевий тарний посуд – піфоси або зерновики ми статистично не виділяємо, оскільки стінки малих піфосів та великих горщиків практично не відрізняються і розрізнити ці види можна лише за формою вінчика. Тому всі уламки піфосів умовно включено до кухонного посуду. 
З великої кількості уламків ліпних посудин, знайдених на поселенні, лише два фрагменти (від стінки та денця) з певністю можна було віднести до черняхівського шару знахідок. Вони мали в глиняній масі домішки жорстви, за кольором і якістю мало поступалися ремісничим виробам. 
Практично весь гончарний посуд виготовлений з добре підготовленої глини і має якісний випал. Всі фрагменти (за виключенням вторинно перепалених) мають сірий колір. Посуд традиційно поділено на кухонний та столовий. Перший призначався переважно до готування їжі на вогні (глина з домішками піску або дрісви – товченого каміння), другий зроблено з глини без домішок, зовнішня поверхня зазвичай лискована.
Кухонний посуд представлений горщиками та мисками. Більшість горщиків  має великий об’єм, що характерно для знахідок з поселень (серед поховального інвентарю переважають невеликі посудини, розраховані на одну особу). Діаметр вінчиків – від 14 до 24 см. Вони досить різнотипні, денця переважно плитчасті (із закраїною). Декор трапляється рідко: врізні горизонтальні, інколи - хвилясті лінії, що прикрашають плічка посудин. Окремі горщики оформлялися в нижній частині корпусу штучним ошершавленням поверхні. На одному фрагменті (рис. 21: 2) це зроблено прокресленими лініями, що утворюють накладені одна на одну пряму та косу сітки. На кількох дрібних фрагментах поверхня вкрита другим, нерівним шаром глини (“хропувата” поверхня). Посудини з подібним оформленням зрідка трапляються і на інших черняхівських пам’ятках; вони являють собою традицію, що йде від ліпного посуду вельбарської культури .
Кухонні миски в переважній більшості – “відкритого” типу, трапляється і “закритий” тип .
Більшість столового посуду представлена, навпаки, мисками майже виключно “закритого” типу . Деякі вінчики належать вазам . Знайдено два фрагменти чорнолощених кубків, один з яких прикрашено штампом. Кілька ручок належали до глеків. Цікавим є екземпляр з наскрізним повздовжнім каналом . Подібні ручки від ліпних кухлів або глеків знайдено на черняхівському могильнику Петриківці та на поселенні Малополовецьке , але більш поширеним такий посуд був у Центральній Європі. Ліпні екземпляри трапляються на пам’ятках пшеворської та вельбарської культур починаючи від ранньоримського часу; в IV ст. з’являються гончарні глеки, відомі на території Польщі, Німеччини, Австрії, Словакії, Угорщини . Появу глеків з каналом у ручці на терені Середньої Наддунайщини іноді пов’язують з сарматським впливом, на наш погляд без достатнього обгрунтування.Кілька дрібних фрагментів столового посуду з Ржищівського поселення було оздоблено пролощеним орнаментом (навскісна штриховка, сітка, хвиля), а також пунктирними наколами, штампом та додатковим профілюванням – косими канелюрами. Фрагмент бочка миски або вази декоровано короткими косими валиками, що імітують канелюри.
Відносно значний процент посуду з поселення складають піфоси. В цих посудинах зберігали зерно. Вони мали великі розміри: в нашій колекції представлені вінчики діаметром від 20 до 44 см. Судячи з колекції вінчиків, на поселенні представлені всі три типи піфосів, відомих в черняхівській культурі. Перший тип (“дунайський”) має горизонтальні вінця, плічка прикрашені хвилястим орнаментом (рис. 26: 1,2). Другий тип має подібні вінця, але плічка та нерідко і нижня частина оздоблені наліпними валиками-пружками, які бувають розчленовані косими насічками або
 
Кухонні горщики
 
кухонні миски
пальцевими вдавленнями (рис. 25; 27: 2). Пружки, на наш погляд, імітують обручі на діжці. Третій тип піфосів має масивні заокруглені вінця (рис. 26: 4; 27: 1). Екземпляри третього типу, знайдені на поселенні, мають чорний колір поверхні при червоному забарвленні внутрішніх шарів глини, тоді як фрагменти перших двох типів мають рівномірне наскрізне сіре забарвлення, звичайне для масової кераміки черняхівського типу. Один з піфосів другого типу вдалося майже повністю реконструювати (рис. 25). Він має незвичайну особливість: крім пружків, декорований під вінцем фризом із заштрихованих трикутників. Такий орнамент є характерним для черняхівської культури, але трапляється майже виключно на вазах та глеках.
З наявних 33-х фрагментів імпортної кераміки два належать до столового посуду (денце червоноглиняного глечика та стінка червонолакової посудини), решта представлена амфорними уламками. Переважають фрагменти малоазійських світлоглиняних амфор, типологія яких достатньо розроблена . Тип F був поширений протягом IV ст. Ніжка з широким кільцевим піддоном (діаметр 6 см; рис. 10:3) належить до пізнього варианту цих посудин . Уламок стінки с м’яким жовтим ангобом достатньо впевнено можна пов’язати з типом Е, який відносять до кінця IV – середини V або VI ст . Ще одна ніжка належить до червоноглиняної амфори рідкісного типу (рис. 27: 4). Трапляються стінки великих червоноглиняних амфор типу “Зеест 100”, які цілковито переважають на черняхівських поселеннях Причорноморського регіону. Датують їх ІV століттям  або з 360-380 рр. по середину VІ ст.  Уламок рифленої стінки амфори з світлим ангобом скоріш за все належить одному з варіантів типу М.273 (тип Ягнятин), що датується IV - першою половиною V ст.  З представлених тут типів амфор тільки тип F масово поширений на всій території черняхівської культури, включаючи лісостепову зону Середнього Подніпров’я. Тип М.273 трапляється значно рідше, але також на широкому просторі лісостепу і степу від Дніпра до Дунаю. Типи Е та “Зеест 100” відомі переважно на півдні України . 
 Знайдено кілька залізних предметів. У заповненні передпічної ями гончарного горна на глибині 0,5 м трапилося дві деталі від дерев’яного відра-цеберка. Перша - обламане якореподібне вушко із залишками цвяшка та отвором для іншого цвяшка, висота 7 см . Друга деталь - половина бляшки півмісячної форми із слідом отвору для цвяшка (отвір заповнений окислами), довжина 2 см . В пізньоримський час цеберки служили столовим посудом для напоїв. Їх корпус збирався з дерев’яних клепок, а ручка, вушка, обручі та декоративні накладні бляхи були металеві. Подібні посудини, іноді прикрашені півмісячними бляшками (Закшув, Страже), були поширені в Центральній Європі, де нерідко входили до бенкетного набору в “князівських” похованнях; залишки цеберок знайдено і на черняхівських пам’ятках (могильники Компанійці, Балцати, Чумбруд, поселення Кам’янка-Анчекрак) . Знайдено також столову посудину у вигляді цебра з рельєфною імітацією якореподібних вушок .
Добре зберігся гачкоподібний ключ з кільцем на кінці . Такими ключами (тип А за А. Коковським) замикалися пружинні замки від скриньок. Вони теж мають європейське поширення; на черняхівській території досі було відомо вісім екземплярів . Перелічені залізні речі є частинами досить складних ремісничих виробів, скоріш за все, довізних. На наявність місцевої металообробки вказують знахідки залізних шлаків у культурному шарі поселення.
 
 
залізні вироби, знайдені під час розкопок
 
реконструкція цеберка
При датуванні Ржищівського поселення доводиться спиратися на амфорний матеріал, який вказує на другу половину, або навіть на останню чверть ІV століття, тобто на початок гуннської доби. Цій даті не протирічать і непрямі дані.  
Так, на більшості черняхівських пам’яток знаходять уламки скляних кубків. Їх відсутність у нашій колекції можна пояснити тим, що пік надходження цієї імпортної продукції у лісостепову зону України припадає на другу-третю чверть ІV століття, а пізніше, в гуннську добу, знижується.
З таким датуванням співпадає і співвідношення категорій кераміки. Помічено, що на черняхівських поселеннях пізнього етапу ліпний посуд складає мізерний процент, при тому, що гончарний кухонний значно переважає над столовим. 
Для дослідженої ділянки селища переважання певних видів кераміки можна додатково пояснити й діяльністю гончарної майстерні, яка, мабуть, спеціалізувалася на виробництві кухонного посуду, а також піфосів. У виробництві останніх помітні традиції двох різних шкіл гончарства. Одна з них виготовляла сірі піфоси першого та другого типів. Рівне, наскрізне забарвлення черепка досягалось за рахунок довготривалого редукційного процесу. 
Для цього дымохідний отвір горна закрывали, й продукція повільно охолоджувалась у відновлювальній атмосфері окису вуглецю. Друга школа виробляла піфоси третього типу, чорні ззовні і червоні всередині черепка. Для досягнення такого эфекту достатньо було в конці процесу випалу підкласти паливо, що давало дим; при цьому часточки сажи проникали в поверхневий шар кераміки. Посуд з подібним випалом трапляється на черняхівських пам’ятках рідко. Для виробництва якої продукції призначався знайдений нами горн, визначити неможливо.

 

                                                              Посилання : Б.В. Магомедов ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ ШАР ПОСЕЛЕННЯ РЖИЩІВ-РИПНИЦЯ 1 розкопки 2001 року.
Категорія: Археологічні дослідження Б.В. Магомедов розкопки 2001 року. | Додав: adminbogdan (07.09.2009)
Переглядів: 1638 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наша кнопка
Якщо ми вас зацікавили, розмістіть, будь ласка, наш банер у себе на сайті





;)


Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz