фото
Про географію Ржищева [1]
Археологічні знахідки на тереторії Ржищівщини [1]
Ржищів в роки іноземної навали [1]
Ржищівщина в роки боротьби Росії та Польщі за Україну [1]
Господарства Ржищівщини до і після реформи Російського царизму 1861 року [1]
Археологічні дослідження Б.В. Магомедов розкопки 2001 року. [1]

Меню сайту

Фото Ржищева

Форма входу

Міні-чат
200

Наше опитування
Чи подобається вам місто Ржищів ?
Всього відповідей: 195

Реклама-2

Реклама-1

Головна » Статті » Історія Ржищівщини » Археологічні знахідки на тереторії Ржищівщини

АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ НА ТЕРИТОРІЇ РЖИЩІВЩИНИ. ІВАН-ГОРОД - ГОРОДИЩЄ НАД ДНІПРОМ.
На території сучасного Кагарлицького району Київської області зосереджені численні археологічні пам'ятки: стоянки, поселення, городиша, могильники. кургани, змійкові вали, скарбниці. Вони належать до різник історичних епох: починаючи з давньокам'яного вікуй й закінчуючи пізнім середньовіччям. На території Ржищіва та навколишніх сіл люди заселились досить давно. Тому доцільно дати опис історичних епох та культур, до яких відносяться археологічні знахідки на цій території. В 1926 році археологічною експедицією тут виявлено три поселення доби неоліту - нового кам'яного віку (6-3 тис. до н.е.) в цей період відбувається до відтворюючих форм господарювання - скотарства і землеробства. Поширювались нові прийоми обробки сировини (каменю). Знахідки представлені сокирами, теслами, молотками, серпами, наконечниками списів. В цей час формується племінний лад, в якому соціально - економічною основою є матріархатний рід. Між колишнім монастирем Ржищева та села Балики - місце знахідок доби міді. В цей час з'являються укріпленні поселення, поховання у курганах. Виникає металообробка, орне землеробство в поєднанні високорозвиненим скотарством. Відбувається перехід від матріархатно - родового ладу до патріархату. Проходить відокремлення скотарства від землеробства. В 1901 році досліджено поселення пізньотрипільської культури коломийщицького типу. Цей тип характерний родовими могильниками, поховання в яких здійснювалось за обрядом трупопокладення та трупоспалення. Глиняний посуд був плосковидним, заглиблений орнаментом у вигляді спіралі 1 меандру. В с. Гребені (північний сусід Ржищева) понад Дніпром в 1961 році дослідження середнього етапу Трипільської культури. Знахідка бронзової мотики предскіфського часу свідчить про подальший стрибок в системі продуктивних сил, а разом з тим і виробничих відносин до бронзового періоду. Про поширення Чорноліської культури (X ст. - перша половина XII ст. до н. е.) свідчить знахідка чорноліського кельта в м. Ржищів та в с. Юшки (поблизу Ржищіва). Ця культура характерна поселеннями і городищами з напівземлянковими та наземними житлами. Вироби з бронзи та заліза представлені великими одновушними кельтами, теслами. Зарубинецька культура (кінець II ст. до н. е. до середини І тис.): населення жило в невеликих неукріплених поселеннях, зрідка в городищах. Будувало наземні або напівземлянкові житла з глинобитними печами або кам'яними вогнищами, господарськими ямами для зберігання продуктів. Головне заняття - землеробство. Значного розвитку досягло металургійне та ковальське виробництво, розвиток домашніх ремесел. Посуд ліпний з шерхатою поверхнею червонуватого та сірого кольорів або з чорною чи світло-коричневою поверхнею. Про цю культуру свідчать знахідки посудин в м. Ржищів та зарубинецької фібули в с. Стрітівка. Знахідки, що свідчать про Черняхівську культуру, досить вагомі. Це і поселення в урочищі Писаревня біля с. Стайки, знахідки черняхівськнх фібул в м. Ржищів та й недалеке географічне розміщення самого села Черняхів від Ржищева говорить про поширення цієї культури. В селі Черняхів працював відомий археолог В. В. Хвойка, який і відкрив цю культуру для всього наукового світу. Населення в цей час (ЇЇ - V ст, н.е.) вело осідлий спосіб життя, мешкало в неукріплених великих поселеннях. Житла наземні або трохи заглиблені у землю, зведені на дерев'яному каркасі. Поряд з житлом розташовувались господарські будівлі та ями для зберігання зерна. Основним знаряддям для обробітку землі був плуг з череслом. Ремесло вже виділилось в окрему галузь господарства, найвищого рівня досягло гончарне та ювелірне виробництво. Могильники ґрунтові, співіснують трупоспалення та трупопокладення, про те і свідчать розкопки ранньослов'янського могильника в с. Черняхів. Наприкінці IX сторіччя у східних слов'ян виникає одна з наймогутніших феодальних країн Європії - Київська Русь. Ще під час запеклої боротьби проти сарматів в III-II ст. до н. е. накреслюються початкові тенденції, що привели до відгалуження головного "стовбура" слов'янського етносу (на Середньому Подніпров'ї). Головою всіх племен, що об'єдналися в союз стає плем'я, то займається обробітком землі - поляни. Так виникла Куявія з центром в Києві а тоді вже й Київська Русь (латинською мовою - "РУС", що означає поле). Тому й легко зрозуміти літописне ототожнення полян із Руссю: "поляне яко ныне зовомая Русь". Поляни населяли територію Середнього Подніпров'я, втому числі і землі сучасної Ржищівщини. Це плем'я було одним з найрозвиненіших в економічному, соціальному, морально-етичному планах. Недарма літописець Нестор, автор знаменитої "Повісті временних літ" писав: "Поляны бяху мужы мудры и смысленны", будують міста і дотримуються добрих звичаїв. Поляни обробляли землю дерев'яним плугом із залізним лемешем та ралом і залізним наральником. Інколи плуг мав залізний передок та залізне чересло. Високого рівня розвитку досягло міське ремесло. Ремісничі майстерні спеціалізовані. Найрозвинутішими були: залізодобувне, залізообробне, гончарне і косторізне ремесло. Глиняний посуд виготовлявся з допомогою ручного гончарного круга, випалювався в гончарних горнах, прикрашався заглибленими прямими й хвилястими лініями. Виготовлялось скло. Високого рівня досягла торгівля і не тільки між містами, а й між державами. Поляни мали досить інтенсивні торговельні, економічні й культурні стосунки з Скандинавами та Грецією, Римом. Саме через Середнє Подніпров'я, а зокрема через землі сучасного Ржищева, проходив знаменитий шлях "із варяг у греки". На цьому шляху будувались городища - потужні укріплення у вигляді земляних валів та ровів, забудовувались житлами та різними господарськими спорудами. Городища нерідко будувались з прилеглими до них поселеннями селян-землеробів та ремісників. Населення (селяни-смерди) займалося землеробством, скотарством, полюванням. Лишки таких городищ знайдено на території Ржишівщини. На південно-східній околиці села Балики на високому пагорбі, що підвищується на 70 метрів над рівнем Дніпра і балкою, знаходиться городище - залишки давньоруського міста Чучин, що згадується в Іпатієвському літописі від 1110 року. Городище досліджувалось в 1961-1962рр.та в 1964-1966рр. Виявлено склад з художньо виконаними зображеннями Св. Василя. В с. Гребені досліджувалось городище XII-XIII сторіч . Три городища в селі Станки, в селі Уляники - давньоруське городище XII-XIII сторіч. На південній околиці Ржищева над Дніпром у 1960-1966 роках експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом В. К. Гончарова в урочищі Іван-гора досліджено давньоруське городище XII-початку XIІІ сторіч площею в один гектар. Досліджуване городище ототожнюється з давнім містом-фортецею Іван, що згадується в літопису від 1151 р., де розповідається про боротьбу за Київ між князем Із'яславом Мстисталвовичем та Юрієм Довгоруким. За роки археологічних досліджень розкрито площу понад 4.000 кв. м. Городище одношарове, його відносять до однієї з фортець Дніпровської лінії оборони, що захищала переправу через Дніпро і близькі підступи до столиці Русі - Києва. Під час розкопок тут знайдено велику кількість черепків різноманітного посуду. Він оздоблений орнаментом, розписаний мінеральною фарбою. Робота виконана чітко і привабливо. А це є свідченням того, що гончарне виробництво вже в той час було досить розвинутим. Трапляються також і ювелірні вироби: прикраси з срібла, скла. В укріпленні на Іван-горі збереглися поселення - це маленькі кімнати, що тісняться одна біля одної. Сім'я, як правило, займала горницю і кухню. В останніх збереглися глиняні печі, що свідчить про опалення без димарів. Поруч вириті ями для збереження зерна. Укріплений замок Іван на Дніпрі, вірогідно, колись належав Яну (Івану) Вишатичу - Київському тисяцькому. На південний схід від городища знаходиться селище цього ж часу. Городище захищало населення від нападів ворога високими дерев'яними стінами. Із знахідок видно, що поселення швидше було ремісничим. Це жорна, сокири, замки, ключі, наконечники списів, свинцева печатка, багато гончарного посуду, прикраси із скла, бронзи, срібла, вироби з кістки. Знайдено численні скарби (монети), що свідчить про високий рівень торгівлі.

 

Використані  матеріали  з книги "Істрія Ржищівщини. Від найдавніших часів до наших днів" Умрихін В.В., 1995р.

Категорія: Археологічні знахідки на тереторії Ржищівщини | Додав: adminbogdan (07.09.2009)
Переглядів: 2197 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Погода в Ржищеві
Ржищів

Партнери






[Vox.com.ua] Портал українця










Кагарлик інфо

Наша кнопка
Якщо ми вас зацікавили, розмістіть, будь ласка, наш банер у себе на сайті





;)


Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz